Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (28) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гошовська А$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 23 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Гошовська А. В. Дозрівання плаценти людини, діагностика зрілості матково-плацентарної ділянки [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, В. М. Гошовський // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 214-216. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_2_58 Наведено гістологічні критерії зрілості матково-плацентарної ділянки в різні терміни гестації. Результати досліджень можуть бути рекомендовані для діагностики передчасного або уповільненого дозрівання плаценти людини як прояв хронічної недостатності посліду. | |||
| 2. | 
Щур О. М. Сутність інноваційної діяльності підприємства в умовах конкуренції [Електронний ресурс] / О. М. Щур, О. П. Макар, А. В. Гошовська // Науковий вісник НЛТУ України. - 2012. - Вип. 22.2. - С. 303-307. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2012_22 | |||
| 3. |
Гошовська А. В. Особливості білків у клітинах хоріона та децидуальнозміненого ендометрія при гіперандрогенії (гістохімічне дослідження) [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, І. С. Давиденко, В. М. Гошовський // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 52-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_2_14 За допомогою гістохімічного методу встановлено кількісну характеристику окиснювальної модифікації білків у клітинах хоріальних ворсинок та децидуальнозміненого ендометрія у разі гіперандрогенії. Результати досліджень можуть бути рекомендовані для діагностики проявів плацентарної дисфункції. | |||
| 4. | 
Гошовська А. В. Імуногістохімічне дослідження плацентарних гормонів та білків вагітності в трофобласті хоріальних ворсинок плаценти в жінок з проявами гіперандрогенії [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, В. М. Гошовський // Клінічна та експериментальна патологія. - 2015. - Т. 14, № 2. - С. 73-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2015_14_2_19 | |||
| 5. | 
Гошовська А. В. Гістологічна картина уповільненого дозрівання плаценти людини [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, В. М. Гошовський // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 1. - С. 54-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2016_1_15 | |||
| 6. |
Гошовська А. В. Профілактика плацентарної дисфункції у жінок груп ризику. Оцінка результатів [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, І. В. Бирчак, В. М. Гошовський // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 3. - С. 49-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_3_12 Профілактика перинатальної патології та збереження здоров'я вагітної є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини. Незважаючи на чисельні наукові розробки над розв'язанням даної проблеми, частота порушень у системі мати - плацента - плід сягає 60 - 70 %. Основну групу сформували 70 вагітних, IA (n = 35) - вагітні з проявами плацентарної дисфункції без спе-цифічної профілактики плацентарної дисфункції (ПД), IB (n = 35) - вагітні зі специфічною профілактикою ПД. Контрольна група - 40 здорових вагітних. Наведено результати ефективності проведеної профілактики ПД у жінок групи ризику, які оцінено завдяки клінічним, лабораторним, інструментальним, імуногістохімічним та гістологічним методам досліджень. Ефективність проведеної профілактики ПД оцінювали за показниками досліджень у жінок IA та IB підгрупи основної групи. Слід відзначити, що в жінок IB підгрупи (з проведеною специфічною профілактикою дисфункції плаценти) лабораторні, інструментальні, імуногістохімічні та гістологічні дані позитивно відрізнялися від показників IAпідгрупи. Запропонована методика профілактики порушень плацентарного комплексу надає змогу досягти кращих результатів щодо більшості показників, а у відношенні до окремих процесів у плаценті надає змогу довести їх до рівня фізіологічної вагітності. | |||
| 7. |
Бирчак І. В. Особливості загального та акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок з ендометріозом [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак, А. В. Гошовська // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 3. - С. 224-226. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_3_51 Проведено аналіз особливостей акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок з ендометріозом жіночих статевих органів. Встановлено, що відмічається тенденція до зростання питомої ваги захворювання серед гінекологічної патології. Середній вік пацієнток становив 36,0 +- 5,3 років. Дана нозологія мала місце у жінок всіх соціальних груп, однак як групу підвищеного ризику слід вважати службовців віком 35 - 45 років. Збережена у 55,4 % хворих репродуктивна функція не є запорукою попередження патології в майбутньому.Проведено аналіз особливостей акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок з ендометріозом жіночих статевих органів. Встановлено, що відзначається тенденція до зростання питомої ваги захворювання серед гінекологічної патології. Середній вік пацієнток становив (36,0 +- 5,3) років. Дана нозологія мала місце в жінок всіх соціальних груп, однак як групу підвищеного ризику слід вважати службовців віком 35 - 45 років. Збережена у 55,4 % хворих репродуктивна функція не є запорукою запобігання патології в майбутньому. | |||
| 8. | 
Гошовська А. В. Ефективність профілактики порушень у системі "мати-плацента-плід” [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, В. М. Гошовський // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 3. - С. 72-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2016_15_3_20 Зважаючи, що за останнє десятиріччя в Україні значно погіршилася демографічна ситуація і водночас зберігаються високі показники перинатальних ускладнень, надзвичайно актуальним для практичного акушерства є вивчення різноманітних чинників ризику порушень стану у системі "мати - плацента - плід". Профілактика перинатальної патології та збереження здоров'я вагітної є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини. Наведені результати ефективності проведеної профілактики плацентарної дисфункції у жінок групи ризику було оцінено завдяки клінічним, лабораторним, інструментальним, імуногістохімічним та гістологічним методами досліджень. Основну групу склали вагітні з проявами плацентарної дисфункції без специфічної профілактики плацентарної дисфункції, та вагітні із застосуванням запропонованої авторами методики профілактики плацентарної дисфункції. Контрольну групу склали здорові вагітні. Запропонована методика профілактики порушень плацентарного комплексу надає змогу досягти кращих результатів щодо більшості показників, а у відношенні до окремих процесів у плаценті дозволяє довести їх до рівня фізіологічної вагітності.Зважаючи, що за останнє десятиріччя в Україні значно погіршилася демографічна ситуація і водночас зберігаються високі показники перинатальних ускладнень, надзвичайно актуальним для практичного акушерства є вивчення різноманітних чинників ризику порушень стану у системі "мати - плацента - плід". Профілактика перинатальної патології та збереження здоров'я вагітної є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини. Наведені результати ефективності проведеної профілактики плацентарної дисфункції у жінок групи ризику було оцінено завдяки клінічним, лабораторним, інструментальним, імуногістохімічним та гістологічним методами досліджень. Основну групу склали вагітні з проявами плацентарної дисфункції без специфічної профілактики плацентарної дисфункції, та вагітні із застосуванням запропонованої авторами методики профілактики плацентарної дисфункції. Контрольну групу склали здорові вагітні. Запропонована методика профілактики порушень плацентарного комплексу надає змогу досягти кращих результатів щодо більшості показників, а у відношенні до окремих процесів у плаценті дозволяє довести їх до рівня фізіологічної вагітності. | |||
| 9. |
Гошовська А. В. Імуногістохімічне дослідження металопротеїнази-2 у трофобласті при torch-інфекції на матеріалі абортів у термін гестації 5-6 тижнів [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, І. С. Давиденко, О. М. Давиденко, В. М. Гошовський // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 4. - С. 70-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2016_15_4_17 Дане дослідження є фрагментом серії імуногістохімічних досліджень трофобласта у випадку TORCH-інфекції, які заплановано провести в різні терміни гестації. Висвітлено результати досліджень трофобласта в термін гестації 5 - 6 тиж. Мета дослідження - за допомогою імуногістохімічного методу встановити особливості експресії МП-2 у різних типах трофобласта у разі TORCH-інфекції у порівнянні зі спостереженнями без інфекційного процесу. Дослідженню підлягав абортний матеріал 5 - 6 тижнів гестації. Основну групу дослідження становили 16 спостережень TORCH-інфекції, а контрольну - 14 спостережень перерваної вагітності без ознак інфекційного процесу (аборти за соціальними показами). Виконували імуногістохімічну методику на металопротеїназу-2 з первинними антитілами та полімерної системою візуалізації антигену з використанням діамінобензидину виробника DAKO. З затсосуванням методу комп'ютерної мікроденситометрії у спеціалізованій комп'ютерній програмі ImageJ оцінювали оптичну густину забарвлення. Відповідно до результатів імуногістохімічних досліджень з використанням методу комп'ютерної мікроденситометрії в термін гестації 5 - 6 тижнів, як у разі TORCH-інфекції, так і без інфекційного процесу, найбільша експресія металопротеїнази-2 відмічається в інвазивному трофобласті, найменша - у синцитіотрофобласті хоріальних ворсинок, а проміжні показники відзначаються в цитотрофобласті хоріальних ворсинок та цитотрофобласті клітинних колонок. За TORCH-інфекції експресія металопротеїнази-2 знижується у всіх чотирьох типах трофобласта (цитотрофобласт хоріальних ворсинок; цитотрофобласт клітинних колонок; інвазивний цитотрофобласт у фрагментах ендометрію), за винятком синцитіотрофобласта хоріальних ворсинок.Дане дослідження є фрагментом серії імуногістохімічних досліджень трофобласта у випадку TORCH-інфекції, які заплановано провести в різні терміни гестації. Висвітлено результати досліджень трофобласта в термін гестації 5 - 6 тиж. Мета дослідження - за допомогою імуногістохімічного методу встановити особливості експресії МП-2 у різних типах трофобласта у разі TORCH-інфекції у порівнянні зі спостереженнями без інфекційного процесу. Дослідженню підлягав абортний матеріал 5 - 6 тижнів гестації. Основну групу дослідження становили 16 спостережень TORCH-інфекції, а контрольну - 14 спостережень перерваної вагітності без ознак інфекційного процесу (аборти за соціальними показами). Виконували імуногістохімічну методику на металопротеїназу-2 з первинними антитілами та полімерної системою візуалізації антигену з використанням діамінобензидину виробника DAKO. З затсосуванням методу комп'ютерної мікроденситометрії у спеціалізованій комп'ютерній програмі ImageJ оцінювали оптичну густину забарвлення. Відповідно до результатів імуногістохімічних досліджень з використанням методу комп'ютерної мікроденситометрії в термін гестації 5 - 6 тижнів, як у разі TORCH-інфекції, так і без інфекційного процесу, найбільша експресія металопротеїнази-2 відмічається в інвазивному трофобласті, найменша - у синцитіотрофобласті хоріальних ворсинок, а проміжні показники відзначаються в цитотрофобласті хоріальних ворсинок та цитотрофобласті клітинних колонок. За TORCH-інфекції експресія металопротеїнази-2 знижується у всіх чотирьох типах трофобласта (цитотрофобласт хоріальних ворсинок; цитотрофобласт клітинних колонок; інвазивний цитотрофобласт у фрагментах ендометрію), за винятком синцитіотрофобласта хоріальних ворсинок. | |||
| 10. |
Гошовська А. В. Зміни кардіотокографічних показників у жінок з переношеною вагітністю [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, В. М. Гошовський, В. В. Місенко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 4. - С. 88-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2016_15_4_21 Наведено основні показники діагностики внутрішньоутробного стану плода у жінок з переношеною вагітністю. Кардіотокографічна діагностика - це одна із перших ланок віддзеркалення внутрішньоутробного стану плода, що слугує сигналом для подальшого спостереження і тактики ведення жінок в терміні гестацій більше 40 тижнів. Більш значні порушення параметрів, які діагностовано під час запису кардіотокограм у жінок з переношеною вагітністю, а саме, зниженням АМО та кількості осциляцій, зменшення кількості акцелерацій, одночасне збільшення варіабельних, глибоких, довготривалих децелерацій під час вагітності та виникнення пізніх децелерацій в пологах (dipII, dipIII), зростання відсотка стабільного ритму зі значними ділянками монотонності і синусоїдального ритму вказував на порушення внутрішньоутробного стану плода: гіпоксію, дистрес плода та порушення плацентарного кровообігу у 87,6 % випадків жінок з переношеною вагітністю. Необхідно зазначити, що за даними КТГ у більшості жінок контрольної групи був діагностований задовільний стан плода.Наведено основні показники діагностики внутрішньоутробного стану плода у жінок з переношеною вагітністю. Кардіотокографічна діагностика - це одна із перших ланок віддзеркалення внутрішньоутробного стану плода, що слугує сигналом для подальшого спостереження і тактики ведення жінок в терміні гестацій більше 40 тижнів. Більш значні порушення параметрів, які діагностовано під час запису кардіотокограм у жінок з переношеною вагітністю, а саме, зниженням АМО та кількості осциляцій, зменшення кількості акцелерацій, одночасне збільшення варіабельних, глибоких, довготривалих децелерацій під час вагітності та виникнення пізніх децелерацій в пологах (dipII, dipIII), зростання відсотка стабільного ритму зі значними ділянками монотонності і синусоїдального ритму вказував на порушення внутрішньоутробного стану плода: гіпоксію, дистрес плода та порушення плацентарного кровообігу у 87,6 % випадків жінок з переношеною вагітністю. Необхідно зазначити, що за даними КТГ у більшості жінок контрольної групи був діагностований задовільний стан плода. | |||
| 11. |
Гошовська А. В. Доплеромертична картина екстраембріонально-го кровотоку в ранньому триместрі гестації на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, В. М. Гошовський // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 14-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2018_17_1_4 | |||
| 12. |
Бирчак І. В. Особливості процесів ліпопероксидації в ендометрії та міометрії жінок, хворих на лейоміому матки [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак, Т. В. Громова, А. В. Гошовська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 18-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2018_17_1_5 Вивчено особливості процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) в ендометрії, периміоматозній тканині та у міоматозному вузлі жінок з лейоміомою матки. Встановлено, що у периміоматозній тканині відбувається зростання інтенсивності ПОЛ у разі зменшення глутатіон залежного антиоксидантного потенціалу. У тканині міоматозного вузла спостерігались аналогічні тенденції. В ендометрії жінок з лейоміомою матки вміст дієнових кон'югатів перевищував аналогічні показники в контролі в 2,8 разу, а рівень малонового альдегіду мав значну тенденцію до збільшення (27,49 %), крім того, спостерігалося суттєве пригнічення ферментів антиоксидантного захисту. | |||
| 13. |
Гошовська А. В. Ультразвукові параметри екстраембріональних структур в періоді формування плацентарного комплексу у жінок на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, В. М. Гошовський, А. А. Якубовська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2018_17_2_7 Одним з найважливіших пускових механізмів розвитку плацентарної дисфункції (ПД) є дифузно-перфузійна недостатність матково-плацентарного, внутрішньо-плацентарного та плодово-плацентарного кровообігу. Водночас спостерігаються порушення транспортної, трофічної, ендокринної, метаболічної та антитоксичної функцій плаценти, що і призводить до патології плода та новонародженого. Найважливішу роль у виникненні плацентарної дисфункції відіграє своєчасна діагностика даної патології та прогнозування її розвитку. Тому дослідження екстраембріональних структур у жінок з інфекціями статевих шляхів є актуальним методом діагностики розвитку первинної ПД. Для оцінки функціонального стану формування плацентарного кровообігу на етапі формування первинної ПД на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів авторами застосовано визначення ехографічних параметрів ектраембріональних структур (об'єм жовточного мішка, жовтого тіла, хоріальної, амніотичної порожнини, локалізація хоріона) у жінок основної та контрольної груп. Дослідження проводилось за допомогою трьохмірної програми VOCAL тримірної ехографії. Відповідно до поставленої мети було проведено ультразвукове дослідження 67 жінкам в 6 - 7 та 12 - 14 тижн гестації. До основної групи входили 37 жінок з ознаками запальних захворювань жіночих статевих органів, до контрольної групи залучено 30 жінок практично здорових. Дослідження екстраембріональних структур у жінок з інфекціями статевих шляхів є актуальним методом діагностики розвитку первинної ПД. | |||
| 14. | 
Гошовська А. В. Дія урогенітальних інфекцій на формування розвитку плацентарної дисфункції у жінок груп ризику [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, І. В. Бирчак, В. М. Гошовський // Архів клінічної медицини. - 2017. - № 2. - С. 4-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2017_2_3 У плаценті запальний процес на фоні запальних захворювань жіночих статевих органів визначають переважно в базальній пластинці, яка є фрагментом матково-плацентарної ділянки, що відділився разом з послідом від матки у процесі пологів. Мета дослідження - встановити деякі імуногістохімічні параметри стану інвазивного цитотрофобласта запально зміненої базальної пластинки плаценти у вагітних на фоні запальних захворювань жіночих статевих органів. За допомогою імуногістохімічних і гістологічних методів вивчено 36 спостережень вагітних із запальними захворюваннями жіночих статевих органів і 40 плацент жінок з фізіологічним перебігом вагітності і пологів. Досліджено основне місце локалізації специфічного та неспецифічного запалення плаценти - базальну пластинку в жінок основної групи. Встановлено, що у вагітних на тлі урогенітальних інфекцій, у порівнянні з фізіологічною вагітністю в цитоплазмі інвазивного цитотрофобласта базальної пластинки має місце зниження концентрації гормона плацентарного лактогена, активація проапоптичного протеїну ВЛХ на фоні незміненої концентрації протиапоптичного протеїну Bcl-2. | |||
| 15. |
Гошовська А. В. Показники гормонального стану плацентарного комплексу у жінок при багатоплідній вагітності [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, В. М. Гошовський, Х. В. Микуляк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2019_18_1_4 Багатоплідна вагітність (БПВ) на сьогодні трапляється значно частіше в 1,4 - 2,6 % випадків у сім'ях, де батьки з багатоплідної родини, при цьому вирішальну роль відіграє генотип матері. За останні 10 - 15 років значно підвищилася кількість безплідних пар, що призводить до застосування допоміжних репродуктивних технологій і зростання кількості БПВ. Поряд з цим БПВ асоціюється з підвищенням кількості ускладнень, що супроводжуються з раннього триместру гестації до пологів. Вагомими ускладненнями на різних термінах гестації у жінок цієї групи є: невиношування вагітності, плацентарна дисфункція, синдром фето-фетальної трансфузії (СФФТ), антенатальна загибель плодів, дискордантний ріст близнюків. Доведено кореляційний зв'язок між перебігом БПВ та динамікою рівня гормонів фетоплацентарного комплексу. Згідно з одержаними даними, у вагітних з БПВ рівень прогестерону знижувався на 80 % від вихідного рівня за одноплідної вагітності: це призводить до підвищення ризику передчасних пологів. Зміни показників прогестерону чи плацентарного лактогену хоч би на 10 % від показників норми за одноплідної вагітності слід розцінювати як розвиток плацентарної дисфункції. Моніторинг з ранніх термінів вагітності надасть змогу диференційно підходити до ведення вагітності, пологів, сприяючи зниженню перинатальної захворюваності та смертності у жінок з БПВ. Ретельне ведення таких вагітних, діагностика гормонального фону в антенатальному періоді запобігатиме розвитоку (передчасних пологів, анемії, гестози, затримки розвитку плодів). Рівень гормонпродукуючої функції фетоплацентарного комплексу за БПВ може слугувати діагностичним критерієм для поглибленого вивчення проблем антенатального догляду у разі БПВ, а також спрогнозувати розвиток гестаційних ускладнень під час вагітності та пологів. | |||
| 16. | 
Гошовська А. В. Кількісні результати імуногістохімічного дослідження металопротеїнази-2 у трофобласті при TORCH-інфекції на матеріалі абортів у термін гестації 7-8 тижнів [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, І. С. Давиденко, В. М. Гошовський, О. М. Давиденко, С. М. Ясніковська // Morphologia. - 2020. - Т. 14, № 2. - С. 17-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2020_14_2_4 | |||
| 17. |
Гошовська А. В. Дослідження трофобласта при torch-інфекції на матеріалі абортів у першому триместрі вагітності [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, В. М. Гошовський, С. М. Ясніковська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2019_18_4_11 Дослідження є фрагментом серії імуногістохімічних досліджень трофобласта за TORCH-інфекції, які заплановано провести в різні терміни гестації. Висвітлено результати досліджень трофобласта в термін гестації 7 - 8 тиж. Дослідженню підлягав абортний матеріал 7 - 8 тиж гестації. Основну групу дослідження становили 18 спостережень TORCH-інфекції, а контрольну - 17 спостережень перерваної вагітності без ознак інфекційного процеси (аборти за соціальними показами). Використовували імуногістохімічну методику на металопротеїназу-2 з первинними антитілами та полімерною системою візуалізації антигену з використанням діамінобензидину виробника DAKO. За допомогою методу комп'ютерної мікроденситометрії у спеціалізованій комп'ютерній програмі ImageJ оцінювали оптичну густину забарвлення. Згідно з результатами імуногістохімічних досліджень з використанням методу комп'ютерної мікроденситометрії в термін гестації 7 - 8 тиж, як за TORCH-інфекції так і без інфекційного процесу, найбільша експресія металопротеїнази-2 відмічається в інвазивному трофобласті, найменша - в синцитіотрофобласті хоріальних ворсинок, а проміжні показники відмічаються в цитотрофобласті хоріальних ворсинок та цитотрофобласті клітинних колонок. У разі TORCH-інфекції експресія металопротеїнази-2 знижується у всіх чотирьох типах трофобласта (цитотрофобласт хоріальних ворсинок; цитотрофобласт клітинних колонок; інвазивний цитотрофобласт у фрагментах ендометрію), за винятком синцитіотрофобласта хоріальних ворсинок. | |||
| 18. |
Ясніковська С. М. Вплив асоційованої інфекції на розвиток невиношування вагітності [Електронний ресурс] / С. М. Ясніковська, А. В. Гошовська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2020_19_1_8 Наведено результати дослідження мікробіоти піхви у жінок з невиношуванням в ранні терміни гестації. Встановлено, що вагітні з інфекціями нижнього відділу статевого тракту становлять високу групу ризику з перинатальним та післяпологовим ускладненням. У більшості з них (76,0 %) мала місце відсутність прегравідарної підготовки з дослідженням біотопу піхви. У вагітних із загрозою викидня на тлі інфекції нижнього відділу статевих шляхів частіше трапляються мікробно-вірусні асоціації, ніж моноінфекція. Беручи до уваги негативні наслідки інфекції нижнього статевого тракту та їх вплив на подальший перебіг вагітності та пологів і стан новонароджених, на етапі прегравідарної підготовки слід проводити дослідження мікробіоти піхви. Під час вагітності необхідно проводити ретельне обстеження жінок із своєчасним виявленням факторів ризику розвитку невиношування, до яких належать асоційовані інфекції, та їх адекватну корекцію. | |||
| 19. |
Гошовська А. В. Імуногістохімічне дослідження клітин трофобласта на матеріалі абортів у терміні 9-12 тижнів вагітності у жінок на фоні запальних захворювань жіночих статевих органів [Електронний ресурс] / А. В. Гошовська, І. С. Давиденко, С. М. Ясніковська, А. А. Теслюк, О. Р. Панченко // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2021_25_1_7 Наведено результати досліджень трофобласта в терміні гестації 9 - 12 тиж. Дане дослідження є фрагментом серії імуногістохімічних досліджень трофобласта за TORCH-інфекції, які заплановано провести в різні терміни гестації. Мета дослідження - встановити особливості експресії металопротеїнази-2 у різних типах трофобласта за допомогою імуногістохімічного методу на матеріалі абортів у терміні 9 - 12 тиж за TORCH-інфекції у порівнянні зі спостереженнями без інфекційного процесу. Основну групу дослідження становили 24 спостереження TORCH-інфекції, а контрольну - 22 спостереження перерваної вагітності без ознак інфекційного процесу (аборти за соціальними показами). Дослідженню підлягав абортний матеріал 9 - 12 тиж. гестації. За допомогою методу комп'ютерної мікроденситометрії у спеціалізованій комп'ютерній програмі ImageJ оцінювали оптичну густину забарвлення, яку вимірювали за імуногістохімічною методикою на металопротеїназу-2 з первинними антитілами та полімерною системою візуалізації антигену з використанням діамінобензидину виробника DAKO. Зазначено, що згідно з результатами імуногістохімічних досліджень з використанням методу комп'ютерної мікроденситометрії в термін гестації 9 - 12 тиж. найбільша експресія металопротеїнази-2 відзначається в інвазивному трофобласті, найменша - у синцитіотрофобласті хоріальних ворсинок як за TORCH-інфекції, так і без інфекційного процесу, а проміжні показники відзначаються у цитотрофобласті хоріальних ворсинок та цитотрофобласті клітинних колонок. Експресія металопротеїнази-2 знижується у всіх чотирьох типах трофобласта (цитотрофобласт хоріальних ворсинок; цитотрофобласт клітинних колонок; інвазивний цитотрофобласт у фрагментах ендометрія), за TORCH-інфекції за виключенням синцитіотрофобласта хоріальних ворсинок. Висновки: згідно з результатами імуногістохімічних досліджень як за TORCH-інфекції, так і без інфекційного процесу з використанням методу комп'ютерної мікроденситометрії в термін гестації 9 - 12 тиж., найбільша експресія металопротеїнази-2 відзначається в інвазивному трофобласті, найменша - у синцитіотрофобласті хоріальних ворсинок, а проміжні показники - у цитотрофобласті хоріальних ворсинок та цитотрофобласті клітинних колонок. Експресія металопротеїнази-2 знижується у всіх типах трофобласта за TORCH-інфекції, за виключенням синцитіотрофобласта хоріальних ворсинок. | |||
| 20. |
Бирчак І. В. Особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки [Електронний ресурс] / І. В. Бирчак, С. М. Ясніковська, А. В. Гошовська // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 9-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2021_25_2_4 Досліджено тромбоцитарно-судинний гемостаз у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі поліпа ендометрія. Наведено нові дані щодо особливостей певних ланок системи регуляції агрегатного стану крові за умов розвитку постгеморагічної анемії. Чітко показано, що зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок з високим ступенем анемізації є проявом субклінічного внутрішньосудинного згортання крові.Досліджено тромбоцитарно-судинний гемостаз у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі поліпа ендометрія. Наведено нові дані щодо особливостей певних ланок системи регуляції агрегатного стану крові за умов розвитку постгеморагічної анемії. Чітко показано, що зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок з високим ступенем анемізації є проявом субклінічного внутрішньосудинного згортання крові.Мета роботи - дослідити особливості тромбоцитарно-судинного гемостазу у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки. Об'єктом дослідження були 30 жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі субмукозної міоми матки. Проведено вивчення особливостіей тромбоцитарно-судинного гемостазу. У роботі наведено нові дані щодо особливостей певних ланок системи регуляції агрегатного стану крові за умов розвитку постгеморагічної анемії. Чітко показано, що зміни в системі регуляції агрегатного стану крові у жінок із високим ступенем анемізації є проявом субклінічного внутрішньосудинного згортання крові. Висновки: зміни фібринолітичного потенціалу крові у жінок із хронічною постгеморагічною анемією на тлі аномальних маткових кровотеч та субмукозної міоми матки мають вторинний характер, що зумовлено активацією тромбіно- і фібриногенезу за механізмами зовнішнього шляху. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |